Не тілесні діти є Божими дітьми, а діти обітниці вважаються за потомство. (Римлян 9:8)

Уявіть собі старозавітного Авраама в ролі пастора. Господь каже: “Я благословлю тебе і сприятиму процвітанню твого служіння”. Але церква безплідна і не приносить дітей.

Що робить Авраам? Він починає зневірятися у надприродному втручанні. Він старіє. Його дружина залишається безплідною. Тоді він вирішує народити обіцяного Богом сина без надприродного втручання. Він вступає у зв’язок з Агар, рабинею своєї дружини (Буття 16:4). Однак в результаті народжується не “дитина обітниці”, а “дитина плоті”, Ізмаїл.

Бог приголомшує Авраама словами: “Я благословлю її [Сарру] і дам тобі від неї сина” (Буття 17:16). Тоді Авраам вигукує до Бога: “Нехай хоч Ізмаїл живе перед Тобою” (Буття 17:18). Він хоче, щоби результат його власних природних, людських зусиль став виконанням Божої обітниці. Але Бог заперечує: “Саме твоя дружина Сарра народить тобі сина” (Буття 17:19).

Але Саррі 90 років. Вона була безплідною все своє життя, і вже давно пройшла через менопаузу (Буття 18:11). Самому Авраамові сто років. Єдина надія на обітовану дитину – це приголомшливе, надприродне втручання.

Ось що означає бути “дитям обітниці” – народитися “ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але від Бога” (Івана 1:13). Єдині діти, які вважаються дітьми Божими в цьому світі, – це народжені надприродним шляхом діти обітниці. У Галатів 4:28 Павло говорить: “Ви ж, брати, є дітьми обітниці – як Ісаак”. Ви “народжені за духом”, а не “за тілом” (Галатів 4:29).

Знову подумайте про Авраама в ролі пастора. Його церква не зростає так, як він вірить, що Бог обіцяв. Він втомився чекати на надприродне втручання. Він звертається до “Агарі” простих людських прийомів і вирішує, що може “залучити людей” без надприродної роботи Святого Духа.

Однак це буде церква не Ісааків, а ізмаїльтян – дітей плоті, а не дітей Божих. Борони нас Боже від такого фатального успіху. Звісно, працюйте з усім сумлінням. Але завжди сподівайтеся на Господа, що Він зробить вирішальну, надприродну роботу. “Коня готують на день битви, але перемога від Господа” (Притчі 21:31).