Не мстіть за себе, любі, але дайте місце гніву Божому, як написано: В Моїй владі є помста, і Я віддам, – каже Господь (Римлян 12:19)

Чому ця обітниця є такою важливою для подолання нашої схильності до гіркоти та помсти? Причина в тому, що ця обітниця відповідає на один з найпотужніших імпульсів, що стоять за гнівом. І цей імпульс не є цілком неправильним.

У багатьох випадках нам було завдано реальної шкоди. Тому  бажати встановити справедливість цілком природньо і правильно. Але неправильно вважати, що ми самі повинні це зробити, та відчувати гіркоту, доки цього не станеться. Це було б фатальною помилкою.

Коли я навчався в семінарії, ми з Ноель були в невеликій групі для подружніх пар, де спілкування відбувалося на досить глибокому особистісному рівні. Одного вечора ми обговорювали тему прощення і гніву. Одна з молодих дружин зізналася, що не може і не хоче пробачити свою матір за те, що та їй зробила, коли вона була маленькою дівчинкою.

Ми поговорили про деякі біблійні заповіді та застереження щодо духу непрощення.

• Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив! (Ефесян 4:32)
• Якщо ж не прощаєте людям… то й ваш Отець не простить вам ваших переступів. (Матвія 6:15)

Проте жінка наполягала на своєму. Тоді я попередив, що її душа в небезпеці, якщо вона і далі житиме з такою гіркотою непрощення. Але та була непохитна в небажанні пробачити свою матір.

Благодать Божого суду обіцяна нам тут, у Римлян 12, як засіб, що допоможе подолати такий смертоносний дух помсти і гіркоти.

Павло стверджує, що ми можемо бути впевнені: всі кривди будуть розглянуті Богом, і ми можемо залишити ці справи в Його руках, бо помста належить Господу. Щоб мотивувати нас відкинути мстиві бажання, він дає нам обітницю: “Я віддам, – каже Господь”.

Обіцянка, яка звільняє нас від гіркого та мстивого духу непрощення, – це запевнення, що Бог зведе наші рахунки з іншими людьми. Він зробить це справедливіше, милосердніше і ретельніше, ніж ми самі коли-небудь могли б. Він покарає кожен гріх. Ніхто не уникне розплати. Він карає гріх або на Христовому хресті для тих, хто кається і довіряє Йому, або в пеклі для тих, хто не кається. Тому ми можемо відступити і залишити місце для Бога, щоб Він міг виконати свою досконалу роботу.