Мойсей промовив до народу: Не бійтеся, адже Бог прийшов, аби вас випробувати, та щоб Його страх був перед вами і ви не грішили. (Вихід 20:20)

Є страх рабський, який відштовхує нас від Бога, а є страх благодатний, який навпаки притягує до Бога. Мойсей застерігав від першого і закликав до другого в тому ж самому вірші Вихід 20:20: “Мойсей промовив до народу: Не бійтеся, адже Бог прийшов, аби вас випробувати, та щоб Його страх був перед вами і ви не грішили”.

Найяскравішою ілюстрацією такого благого страху, яку я коли-небудь бачив, був випадок, коли один з моїх синів подивився в очі німецькій вівчарці. Ми були в гостях у однієї сім’ї з нашої церкви. Моєму синові Карстену було близько семи років. Там був величезний собака, очі якого виявилися майже на рівні з очима семирічного хлопчика.

Пес був доброзичливий, і Карстен без проблем подружився з ним. Але коли ми відправили Карстена назад до машини, щоб принести речі, які там забули, хлопчик почав бігти, а собака з низьким гарчанням підскочив до нього ззаду. Звичайно, це налякало Карстена. Але господар сказав: “Любчику, чому б тобі просто не йти? Собака не любить, коли від нього тікають“.

Коли Карстен обіймав собаку, той був доброзичливим і навіть лизав йому обличчя. Але якщо він тікав від собаки, пес гарчав і наганяв на хлопчика жах.

Це гарна ілюстрація того, що значить боятися Господа. Бог хоче, щоб Його сила і святість вселяли в нас страх, але не відштовхували від Нього, а навпаки вели до Нього. Боятися Бога означає перш за все боятися полишити Його як нашу велику надію, прихисток і задоволення.

Або, інакше кажучи, ми повинні боятися невіри. Боятися не довіряти Божій доброті. Хіба не про це йдеться в Римлян 11:20? “Ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся”. Отже, чого справді варто боятися, так це втрати віри, втечі від Бога. Але якщо ми будемо йти з Ним, розкриваючи до Нього свої обійми, то Він буде нашим другом і захисником назавжди.