Тому ми і стараємося, – чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, – бути любими Йому. (2 Коринтян 5:9)
Що, якби ви довідалися (як це зробили фарисеї), що присвятили все своє життя спробам догодити Богові, але весь цей час робили речі, які в Божих очах були мерзотою (Луки 16:14-15)?
Хтось може поставити це під сумнів і сказати: “Я не думаю, що це можливо; Бог не відкине людину, яка намагається догодити Йому”. Але чи бачите ви, що зробив цей запитувач? Він ґрунтує своє переконання про те, що могло б сподобатися Богові, на своєму уявленні про те, Яким Бог є. Саме тому ми повинні починати з характеру Бога, який відкривається нам у Святому Письмі.
Бог – це гірське джерело, а не поїлка. Гірське джерело самовідновлюється. Воно постійно переповнюється і живить інших. Натомість поїлку потрібно наповнювати за допомогою насоса або відра. Отже, велике питання: “Як служити джерелу?” І: “Як служити кориту для водопою?” Як прославляти Бога Таким, Яким Він є насправді?
Якщо ви хочете прославити цінність поїлки, то докладаєте всіх зусиль, щоб вона була повною і корисною. Але якщо ви хочете прославити цінність джерела, ви стаєте біля нього навколішки, а тоді схиляєтеся і п’єте досхочу, доки не наберетеся сил спуститися назад у долину і розповісти людям про те, що знайшли в горах.
Моя надія, як відчайдушного грішника, тримається на цій біблійній істині: Бога здатне задовольнити лише одне з того, що я можу запропонувати – моя спрага. Ось чому суверенна свобода і самодостатність Бога такі цінні для мене: вони є основою моєї надії на те, що Бог радіє не винахідливості бригад з відрами, а схиленим колінам розбитих грішників, які прагнуть напитися з джерела благодаті.
Ми всіма силами повинні прагнути догодити Богові, зараз і завжди. Але горе нам, якщо все наше життя виявиться заснованим на хибному уявленні про те, що справді Йому до вподоби. Господу догоджають не ті, хто ставиться до Нього як до нужденної поїлки, а як до невичерпного, всенасичуючого джерела. Як сказано в Псалмі 147:11: “Господь любить тих… котрі покладаються на Його милосердя”.