Помилуй мене, Боже, задля милості Своєї і з великого Свого милосердя зітри мої беззаконня. (Псалом 51:3)

Тричі благає Давид Господа: “Помилуй”, “задля милості Своєї” і “з великого Свого милосердя”.

Це те, що Бог обіцяв у Виході 34:6-7:

Господь! Господь Бог співчутливий і милосердний, не скорий на гнів, багатомилостивий і правдивий, Який дотримується милосердя до тисяч поколінь, прощає беззаконня, злочини і гріхи, проте винного Він ніколи не визнає невинним.

Давид знав, що є винні, які не отримають прощення. І є винні, що завдяки якійсь таємничій справі відкуплення не будуть вважатися винними, але будуть прощені. Псалом 51 – це його спосіб зачепитися за цю таємницю милосердя.

“Помилуй мене, Боже, задля милості Своєї і з великого Свого милосердя зітри мої беззаконня”. Ми знаємо більше про таємницю цього відкуплення, ніж Давид. Ми знаємо Христа. Але покладаємося на Боже милосердя так само, як і він.

Вирішальне, що він, безпорадний, робить, – це звертається до милосердя і любові Божих. Сьогодні це означає, що ми, безпорадні, звертаємося до Христа, чия кров забезпечує нам усе милосердя, якого ми потребуємо.