Досить тобі Моєї благодаті, адже Моя сила виявляється в немочі! (2 Коринтян 12:9)

Божий задум для страждань полягає в тому, щоб вони звеличували цінність і силу Христа. Це і є благодать, бо найбільша радість християнина – відчувати, як Христос звеличується в нашому житті.

Коли Господь Ісус сказав Павлу, що його “колючка в тілі” не буде видалена, Він підтримав віру апостола, пояснивши, чому. Господь сказав: “Досить тобі Моєї благодаті, адже Моя сила виявляється в немочі” (2 Коринтян 12:9). Бог призначає Павлу бути слабким, щоби Христос був сильним в ньому.

Якщо ми відчуваємо себе і виглядаємо самодостатніми, то слава дістанеться нам, а не Христу. Тому Христос обирає немічне у світі, “щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом” (1 Коринтян 1:29). А іноді Він робить сильних на вигляд людей слабшими, щоб божественна сила була більш очевидною.

Ми знаємо, що Павло сприймав це як благодать, бо радів у цьому: “Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа. Через це радію в немочах, у клопотах, у нестатках, у вигнаннях та утисках за Христа, бо коли я немічний, – тоді я сильний.” (2 Коринтян 12:9-10).

Жити вірою в Божу благодать означає бути задоволеним усім, чим Бог є для нас в Ісусі. Тому віра ніколи не відступить від того, що відкриває і звеличує Бога та все, чим Він є для нас в Ісусі. Саме для цього призначені наша власна неміч і страждання.