Ось Мій Слуга, Якого Я обрав, Мій Улюблений, що Його вподобала душа Моя; Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам. Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу. Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги. І на Його Ім’я будуть надіятися народи! (Матвія 12:18-21, цитуючи Ісаї 42)

Душа Отця тріумфує в радості за смирення і лагідність Його Сина як Слуги.

Коли надламаний очерет згинається і ось-ось зламається, Слуга ніжно триматиме тростину у вертикальному положенні, доки вона не зцілиться. Коли ґніт тліє, і в ньому ледь-ледь лишається тепло, Слуга не загасить його, але візьме в руки і ніжно дмухатиме, аж поки він знову не розгориться.

Тож Отець вигукує: “Ось мій Слуга, що Його вподобала душа Моя!” Цінність і краса Сина випливають не лише з Його величі чи з Його лагідності, але з їхнього поєднання у досконалій пропорції.

Коли ангел проголошує в Об’явленні 5:2: “Хто достойний розгорнути книгу і зняти її печаті?”, приходить відповідь: “Не плач; ось Лев, Котрий з племені Юди, з кореня Давида, – Він переміг і може зняти сім печатей!” (Об’явлення 5:5).

Богу подобається сила Лева з племені Юди. Ось чому Він гідний в Божих очах розгорнути сувої історії і явити останні дні.

Але картина не є повною. Як той Лев переміг? Наступний вірш описує Його появу: “Серед престолу й чотирьох істот, і серед старців стоїть Агнець, наче заколений” (Об’явлення 5:6). Ісус гідний втіхи Отця не лише як Лев з племені Юди, але і як заколений Агнець.

У цьому приголомшливому поєднанні величі та смирення полягає особлива слава Ісуса Христа, втіленого Божого Сина.