Лінивий говорить: Лев на дорозі, – я можу загинути навіть посеред майдану! (Притчі 22:13)

Не таке я очікував почути в притчі. Мені було би зрозумілішим прочитати: “Боягуз говорить: Лев на дорозі, – я можу загинути навіть посеред майдану!” Але тут сказано “лінивий”, а не “боягуз”. Отже, мотивуючою емоцією тут є лінь, а не страх.

Але яке відношення має лінь до небезпеки лева на дорозі? Зазвичай ми ж не говоримо: “Цей чоловік лінується йти на роботу, тому що на вулиці лев”.

Справа в тому, що лінивець створює уявні обставини, щоб виправдати невиконання своєї роботи, і таким чином зміщує акцент з вади власної ліні на небезпеку від лева. Ніхто не схвалить його перебування вдома цілий день лише тому, що він лінивий. Але його можуть пробачити, якщо на дорозі з’явиться лев.

Глибокий біблійний урок, який маємо винести з цього, – це те, що наше серце експлуатує розум, аби виправдати все, чого ми хочемо. Тобто, наші найглибші бажання передують раціональному функціонуванню нашого розуму і схиляють його до сприйняття і мислення таким чином, щоби бажання виглядали правильними, навіть якщо вони помилкові.

Якраз це й робить лінивий. У глибині душі він бажає сидіти вдома і не працювати. Але немає жодної вагомої причини для того, щоб залишатися вдома. Що ж він робить? Долає своє погане бажання – лінь? Ні, він використовує власний розум, створюючи нереальні обставини, щоб виправдати своє бажання.

Ісус сказав: “Світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо їхні діла були погані” (Івана 3:19). Ми любимо темряву, щоб продовжувати робити те, що хочемо, без ризику бути викритими. У такому стані розум стає фабрикою темряви – джерелом напівправди, двозначностей, хитрощів, ухилянь і брехні – всього, що захищає лихі бажання серця від викриття і знищення.

Зважте на це і будьте мудрими.