Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю; Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів! (Луки 22:31-32)

Хоча Петро, по суті, зазнав жахливої невдачі, тричі зрікшись Ісуса, молитва Христа зберегла його від цілковитої руйнації. Він був доведений до гіркого плачу і відновлений до радості і відваги, які проявилися в проповіді Петра на П’ятидесятницю. Ісус так само заступається за нас сьогодні, щоби нам не забракло віри. Павло говорить про це в Римлян 8:34.

Ісус обіцяв, що Його вівці будуть збережені і ніколи не загинуть. “Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною, і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук” (Івана 10:27-28).

Причиною цього є те, що Бог працює над збереженням віри овець. “Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа” (Филип’ян 1:6).

Ми не залишені на самоті у боротьбі за віру. “То Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію” (Филип’ян 2:13).

Ви маєте запевнення Божого Слова, що якщо ви Його дитина, то Бог “удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, – через Ісуса Христа” (Євреїв 13:21).

Наша витривалість у вірі та радості остаточно і цілковито перебуває в руках Божих. Так, ми повинні боротися. Але сама ця боротьба і є Божою дією в нас. І Він неодмінно переможе, бо, як сказано в Римлян 8:30, “Кого [Він] оправдав, тих і прославив”. Прославлення Божих виправданих дітей – це вже вирішена справа.

Він не втратить жодного з тих, кого привів до віри і виправдав.