Служіть один одному – кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті. (1 Петра 4:10)

Коли ми використовуємо наші духовні дари, ми розпоряджаємося благодаттю – не вчорашньою, а сьогоднішньою, яка прибуває в кожну хвилину потреби. І ця майбутня благодать є “різноманітною благодаттю”. Вона надходить різних кольорів, форм і розмірів. Це одна з причин, чому духовні дари в церкві такі різноманітні. Призма Божих дарів у вашому житті буде заломлювати відтінки божественної слави, які ніколи не пройдуть через мою призму.

Існує стільки майбутніх благодатей, скільки є потреб у Тілі Христовому – і навіть більше. Мета духовних дарів – отримувати і розподіляти майбутню Божу благодать відповідно до цих потреб.

Але хтось може запитати: “Чому ти цитуєш Петра, коли говориш про майбутню благодать? Хіба управитель не керує домашньою коморою, яку заповнили до того?”.

Головна причина, чому я вважаю, що Петро говорить саме про майбутню благодать, полягає в тому, що вже наступний вірш ілюструє, як це працює, і в ньому йдеться про поточні запаси майбутньої благодаті. Апостол каже: “Коли хто служить, – нехай служить, наче з сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа” (1 Петра 4:11). Він використовує слово “дає”, а не “дав”. Коли служите, служіть із сили від постійного надходження Божої благодаті, роблячи те, що вам потрібно.

Коли ви реалізуєте свій духовний дар служити комусь завтра, ви будете служити “з сили, яку дає Бог” – і вона прийде завтра, а не сьогодні. Прийде, щоби “твоя сила тривала, як твої дні” (Второзаконня 33:25).

Бог продовжує, день за днем, мить за миттю, постачати “силу”, в якій ми служимо. Він робить це тому, що постійний, невичерпний Постачальник сили отримує славу. “Хто служить, – нехай служить, наче з сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа”.