Я впевнений, що сьогодні найбільшою перешкодою для Євангелія є не стільки кричущий гріх, скільки людська моральність.
Якщо ви запитаєте в пересічної законослухняної людини, на підставі чого вона очікує потрапити на небеса, то у відповідь почуєте щось на кшталт “тому що я був хорошим”. Молодий багатий правитель (див. Мф. 19:16-20), старший брат сина-марнотрата (див. Лк. 15:28-30) і фарисей, який молився в храмі (див. Лк. 18:9-12), мали між собою одну спільну рису: вони були впевнені у своєму благочесті. Їхня позиція повсюдно повторюється і в нашому суспільстві. І що більш релігійна людина, то складніше їй усвідомити свою потребу в праведності Ісуса Христа.
Одного разу я прочитав історію про двох людей, які стали на коліна поруч один з одним під час причастя в англіканській церкві. Один із них був колишнім ув’язненим, який відбув свій термін покарання і тепер вийшов із в’язниці. Інший був суддею, який засудив його кілька років тому до цього тюремного ув’язнення.
Після служіння священик запитав у судді: “Ви впізнали чоловіка, який став на коліна поруч із вами?”.
“Так, упізнав, – відповів суддя, – це було чудо благодаті”.
“Ви маєте на увазі, що людина, яку ви засудили до в’язниці, могла стати на коліна поруч із вами?”.
“Ні, зовсім ні, – сказав суддя. – Диво полягає в тому, що я міг стати на коліна поруч із ним. Річ у тім, що ця людина точно знала, що вона була грішником, який потребує Спасителя, але я був вихований у релігійній сім’ї, вів порядне, доброчесне життя і був корисним своєму суспільству. Таким, як я, набагато складніше усвідомити свою потребу в Спасителі. Чудо благодаті – це я”.
Чи відмовилися ви від усякої впевненості у власному релігійному досвіді, цілком поклавшись на кров і праведність Христа? Можливо, ви схожі на того суддю-англійця, який виріс у високоморальній і релігійній родині. В очах інших людей ви завжди були добропорядним і, по суті, бездоганним. Вам не було чого соромитися. Але якщо ваша надія на вічне життя ґрунтується на такому благочесті, то ваш релігійний “вантаж” насправді становить для вас небезпеку. Він не дасть вам потрапити на небеса.
Припустимо, однак, що ви певною мірою ототожнюєте себе з колишнім ув’язненим. Можливо, ви думаєте, що ваш гріх занадто великий для того, щоб його можна було пробачити. Однак колишній ув’язнений, який схилив коліна поруч із суддею, і розбійник, який покаявся, висячи поруч з Ісусом на хресті, – це свідчення того факту, що кров Христа справді може очистити нас від усякого гріха.
З ким би ви себе не ототожнили – з суддею чи з колишнім ув’язненим, – ви теж можете стати чудом благодаті.
Замовити друковану книгу, завантажити в електронному вигляді, слухати аудіокнигу.