Одним з найпереконливіших сучасних критиків віри є Сем Гарріс, який озвучує настирливі сумніви, що приходять до всіх нас у моменти самозаглиблення. У «Листі до християнської нації» він розповідає про втрати, яких зазнали мешканці Нового Орлеану внаслідок урагану «Катріна»:
Але де був Бог, поки «Катріна» чинила спустошення в їхньому місті? Він, безумовно, чув молитви тих літніх чоловіків і жінок, які рятувалися від води на горищах, але тільки заради того, щоб поволі захлинутися там. І це були люди віри. Це були добрі чоловіки й жінки, які молилися протягом усього свого життя. Чи маєте ви відвагу визнати очевидне? Ці нещасні люди вмирали, звертаючись до свого уявного друга.
Мої думки іноді бувають такі ж похмурі. У січні 2005 року я отримав приголомшливу звістку, що в мого найстаршого сина Венделла діагностували рак хребта. День операції був найдовшим у моєму житті. Наша сім’я ночувала в стерильній почекальні шпиталю, збившись у гурт з іншими сім’ями, які тут переживали за своїх близьких й очікували на новини. Нас попередили, що видалення пухлини з хребта – це делікатна і тривала операція. Минула одна година, дві, три. Доброзичливий адміністратор весь час попереджував нас, що Венделл досі в операційній. Поки поволі тяглися години, ми спостерігали за драматичними подіями життя, що як на сцені розгорталися перед нами – лікарі в білих халатах і масках прибували, аби порадитися із сім’ями хворих у невеличкій конференц-залі, з якої багато хто виходив усміхнений і радісний, тоді як інші були страшенно пригнічені. Хоч я і намагався підбадьорювати членів нашої сім’ї, через шість годин подумав, що довше мої нерви не витерплять. «Як може операція тривати настільки довго?»
Через одинадцять годин, коли наша сім’я залишилася одна в чекальні, нарешті вийшов лікар, щоб розповісти нам про результати операції. Пухлину видалили, кісткові трансплантати і сталеві пластини прикріпили до хребта. Добра новина полягала в тому, що Венделл не матиме фізичних чи розумових вад, чого ми боялися найбільше. Але згодом ми довідалися, що ракові клітини залишилися в хребті. Далі на нас чекав виснажливий річний лікувальний курс з величезними дозами хіміо- і радіотерапії.
Поки Венделл одужував навесні, моя дочка Емілі знайшла чорну бородавку на своїй нозі, що виявилася меланомою, уже досить задавненою і потенційно смертельною. Тож невдовзі я повернувся в той самий шпиталь на операцію Емілі. У той час Венделл був там, щоб отримати курс хіміотерапії, а тому я кілька годин ходив туди-сюди між своїми двома дітьми – це найстрашніший кошмар кожного батька.
2005 рік був важкий ще й в іншому, зокрема через важку операцію, яку перенесла моя дружина Патті, а також додаткові труднощі в моєму служінні. Ночами я майже не спав, усе походжав приречено по кімнаті, запитуючи Бога: як і чому все це могло статися? Чи ж не служив я Йому вірно тридцять років? Чи не відповідав я за служіння, що досягало сотень тисяч людей по всьому світу? Чи не чув Він моїх молитов? Я був духовно виснажений і безсилий – немов боровся з демонами в темряві. Де був Бог, коли я так потребував Його?
Наприкінці серпня ми з Патті вирушили на тижневий відпочинок у будинку мого друга на заході Північної Кароліни. Одного разу я прокинувся рано-вранці і вийшов на веранду. Мене привітало величне видовище Блакитного хребта, що виростав з імли: у світлі сонця нижні шпилі кидали тінь на верхівки гір, а листя дерев іскрилося від роси. Від побаченого в мене перехопило дух. Я бачив величне творіння Боже, немовби воно щойно народилося. Пояснити те, що я уздрів – хитромудрі витівки природи і щиру її красу – неможливо нічим іншим, окрім як творінням Божим. Це не була ілюзія, випадковість або результат деякого хаотичного процесу. Тимчасом як інші планети стерильні й неживі, ця пульсує життям і красою. Бог є. Я знав, що Бог існує, на значно глибшому рівні, ніж будь-коли доти. Його існування не залежало також від моїх почуттів. Я міг відчувати розпач, втомитися від молитви чи остаточно змиритися з поразкою, але Бог існував би все одно. Немає іншого пояснення реальності. І я усвідомив тоді, що побачене було насправді відповіддю на мої начебто невислухані молитви.
____________________________________
Замовити друковану книгу, завантажити в електронному вигляді, читати відгуки – на сторінці книги.
Станьте частиною служіння «Книги365»! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його. Бог говорить до багатьох сердець через ці книги, відкриваючи Себе та духовно зрощуючи Своїх дітей. Будьте добрим інструментом в Його руці.