Після смерті Соломона, царя Ізраїлю, його сина Ровоама мали зробити царем. Єровоам, який через протистояння Соломону був на вигнанні в Єгипті, швидко повернувся і, як популярний лідер, зібрав навколо себе людей. Разом з цими людьми він прийшов до Ровоама, сказавши, що буде служити йому, якщо той полегшить їхній тягар. «Твій батько тяжким зробив наше ярмо, тепер полегши тяжку службу твого батька і його тяжке ярмо, яке на нас він наклав, і ми служитимемо тобі» (2 Хронік 10:4).
Ровоам спитав поради в старших. Ті мудро порадили йому: «Якщо сьогодні будеш добрий до цього народу, будеш милий і заговориш до них добрими словами, то вони будуть тобі рабами всі дні» (2 Хронік 10:7).
Але Ровоам відкинув пораду старших і став шукати її в «молодців, вихованих з ним». Вони дали йому нерозумну пораду: «Так скажеш народові: Мій малий палець товстіший за стегна мого батька! І тепер, мій батько виховував вас тяжким ярмом, а я додам до вашого ярма; мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!» (2 Хронік 10:10-11).
Ровоам послухав нерозумну пораду молодиків. Наслідком цього стало трагічне розділення Ізраїлю на два протиборчих царства – десятьох племен на півночі і двох племен на півдні. Чому Ровоам повівся в такий грішний і безглуздий спосіб? Відповідей можна знайти чимало. Але сам автор 2 Хронік дає нам остаточну відповідь: «І не послухав цар народу, бо так було призначено від Бога» (2 Хронік 10:15*). Саме це мається на увазі, коли йдеться про владу Бога над гріхом.
Господь дав оманливого духа в уста всіх цих твоїх пророків
Далі через кілька розділів ми читаємо про те, як Ахав, цар північних племен Ізраїлю, уклав союз з Йосафатом, царем південних племен. Вони планували разом воювати проти Сирії. Перед тим як іти, вони спитали поради в пророків. Чотириста пророків порадили їм виступити проти Сирії. Бог віддасть її в їхні руки, сказали вони (2 Хронік 18:11).
Але ці пророки були в омані. Єдиний правдивий пророк, Міхей, описав царям те, що сталося. Він прочинив вікно в небо, пояснивши, що серед небесного війська, яке зібралося перед Богом, був «дух омани», який згодився обманути пророків. «Я вийду і буду духом омани в устах усіх його пророків!» (2 Хронік 18:21). Тож Бог сказав: «Обманеш і здолаєш! Вийди і зроби так!» Тоді правдивий пророк Міхей сказав Ахаву: «Тепер же Господь дав оманливого духа в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь проголосив на тебе зло!» (2 Хронік 18:22). Чому пророки дали цю хибну та руйнівну пораду цареві Ахаву? Відповідей можна знайти чимало. Але автор 2 Хронік дає остаточну відповідь: «Господь дав оманливого духа в уста всіх цих твоїх пророків».
Бо від Господа було
Насамкінець ось ще одна ілюстрація з того, що я читав на ґанку в Ешвіллі. Через сім розділів у 2 Хронік Амасія, цар Юдеї, став чванитися нещодавньою перемогою над Едомом. Сповнившись цієї гордості, він вирішив поширити свою владу на північне царство, де правив Йоас.
Йоас опирався цьому і вказав на гордість Амасії: «Ти сказав: Ось ти побив Ідумею, і підноситься твоє важке серце». Тоді він дав йому мудру пораду: «Сиди тепер у своєму домі, і навіщо йдеш на зло? Ти впадеш, і Юда – з тобою!» (2 Хронік 25:19).
Але Амасія не відмовився від своєї пихи й агресії. Чому? Знов же, відповідей можна знайти багато. Але автор 2 Хронік дає нам остаточну відповідь: «Та Амасія не послухався, бо від Господа було, аби видати його в руки, оскільки шукав богів ідумейців» (2 Хронік 25:20).
Саме це мається на увазі, коли йдеться про владу Бога над гріхом.
Замовити друковану книгу, завантажити в електронному вигляді, слухати аудіокнигу, читати відгуки – на сторінці книги.Допоможіть нам благословити інших людей гарними книгами для їхнього духовного збудування, підтримки та розради! Поділіться цим уривком з вашими друзями, у групах спілкування та соцмережах, щоби й вони могли прочитати чи прослухати його і врешті прочитати цю книгу. Для когось це може стати Божою відповіддю на багато молитов.