Благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі. (1 Петра 2:11)

Якось я розмовляв з одним чоловіком про перелюб, в якому той жив. Я щиро намагався зрозуміти його ситуацію і благав його повернутися до своєї дружини. Потім я сказав: “Знаєте, Ісус каже, що якщо ви не боротиметеся з цим гріхом настільки серйозно, що будете готові вирвати собі око, то потрапите в пекло і будете страждати там вічно”.

Він, будучи переконаним християнином, подивився на мене з повною недовірою, ніби ніколи в житті не чув нічого подібного, і запитав: “Тобто ви вважаєте, що людина може втратити своє спасіння?”

Отже, я знову і знову переконуюся на власному досвіді, що багато сповідуючих християн мають такий погляд на спасіння, що відриває його від реального життя, зводить нанівець біблійні погрози і ставить грішну людину, яка називає себе християнином, поза межами досяжності застережень з боку Біблії. Я вважаю, що такий погляд на християнське життя втішає тисячі людей, які стоять на широкій дорозі, що веде до загибелі (Матвія 7:13).

Ісус сказав, що якщо ви не будете боротися з пожадливістю, ви не потрапите на небо. “Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, – вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни вогняної” (Матвія 5:29). Справа не в тому, що справжні християни завжди перемагають у кожній битві. Річ у тім, що ми вирішуємо боротися, а не в тому, що досягаємо бездоганного успіху. Ми не укладаємо мир з гріхом. Ми ведемо війну.

Ставки набагато вищі, ніж те, чи буде світ знищений тисячею міжконтинентальних ракет, чи терористи розбомблять ваше місто, чи глобальне потепління розтопить льодовики, чи СНІД поглине країни. Всі ці лиха можуть вбити лише тіло. Але якщо ми не будемо боротися з хіттю, ми втратимо наші душі. Назавжди.

Петро каже, що тілесні пожадливості ведуть війну проти наших душ (1 Петра 2:11). Ставки в цій війні нескінченно вищі, ніж у будь-якій загрозі світової війни чи тероризму. Апостол Павло перелічив “розпусту, нечистоту, пристрасть, потяг до зла і жадобу до наживи”, а тоді сказав, що “через це приходить гнів Божий на неслухняних синів” (Колосян 3:5-6). А гнів Божий незмірно страшніший за гнів усіх народів світу, разом узятих.

Нехай Бог дасть нам благодать серйозно ставитися до своєї душі та душ інших людей, і продовжувати боротьбу.